Температурний графік

Температурний графік — залежність температури теплоносія (води) у системі опалення від температури зовнішнього повітря.

Температура теплоносія на вході в систему опалення при якісному регулюванні залежить від температури зовнішнього повітря, тобто чим нижча температура зовнішнього повітря, тим з більшою температурою повинен піти теплоносій у систему опалення.

Температурний графік вибирається під час проектування системи опалення будівлі, від нього залежить розмір опалювальних приладів, витрата теплоносія в системі, а отже і діаметр трубопроводів.

Для позначення температурного графіка використовують дві цифри, наприклад, 90-70°C — це означає, що при розрахунковій температурі зовнішнього повітря (для Києва -22 °C), для створення комфортної температури повітря всередині приміщення (для житла 20°C), в систему опалення повинен піти теплоносій (вода) з температурою 90 °C, а вийти з неї з температурою 70°C.

Температурні графіки використовуються під час налагодження та аналізу роботи систем опалення. Так, наприклад, завищена температура зворотної води при нормальній подачі свідчить про високу витрату через цю гілку системи опалення, а занижена - про дефіцит витрати.

Системи опалення будівель до 10-ти поверхів побудованих у минулому столітті були розраховані під опалювальний графік 95-70°C, а в будинках з більшою поверховістю приймали графік 105-70°C. При розрахунку систем опалення сучасних будинків температурний графік приймається на розсуд проектувальника і найчастіше становить 90-70°C або 80-60°C, хоча може бути прийнятий і будь-який інший.