Технічні характеристики лічильників тепла

DN лічильника тепла - це номінальний діаметр отвору у приєднувальних патрубках. Значення DN застосовується для уніфікації типорозмірів трубопровідної арматури. Фактичний діаметр отвору може незначно відрізнятися в більшу або меншу сторону.

Цікаво, що при різьбовому приєднанні до трубопроводу фактичний діаметр різьби на витратомірі лічильника тепла завжди на один типорозмір більший за номінальний діаметр. Це пов'язано з тим, що при різьбовому приєднанні до трубопроводу лічильник повинен встановлюватися з приєднувальними штуцерами. Так ось, зовнішня різьба приєднувального штуцера саме відповідає DN лічильника, а внутрішня різьба гайки, яка з'єднується з витратоміром, на один типорозмір більша, ніж DN.

PN лічильника тепла - це номінальний тиск - найбільший надлишковий тиск робочого середовища з температурою 20°C, при якому забезпечується тривала та безпечна експлуатація.

Клас точності лічильника тепла

Межі допустимої відносної похибки (при розрахунку кількості спожитого тепла), в залежності від різниці температур, повинні бути не більше значень, наведених у таблиці.

Примітка: у дужках наведені значення похибки, які відповідають витраті в діапазоні від Qmin до Qt.

різниця температур °C	клас 2	клас 2,5	клас 4	клас 5
dTmin < dT < 10 10 < dT < 20 20 < dT < dTmax	+/-4% +/-3% +/-2%	+/-5,5%(+/-7,5%) +/-3,5%(+/-5,5%) +/-2,5%(+/-4,5%)	+/-6%(+/-8%) +/-5%(+/-7%) +/-4%(+/-6%)	+/-8%(+/-10%) +/-7%(+/-9%) +/-5%(+/-7%)

Межі допустимої похибки для перетворювачів витрати

Метрологічні характеристики счётчиков тепла (допустимі похибки витратомірів)

Клас 1 — E=+/-(1 + 0,01 QN/Q), але не більше +/-5%.
Примітка: У формулі наведено приблизне значення допустимої похибки. Значення допустимої похибки для перетворювачів витрати першого класу будуть визначені тоді, коли удосконалення методик випробування перетворювачів витрати дозволить це зробити.

Клас 2 — E=+/-(2 + 0,02 QN/Q), але не більше +/-5%

Клас 3 — E=+/-(3 + 0,05 QN/Q), але не більше +/-5%

де Q - фактична витрата теплоносія.

Діапазон допустимих витрат

Qmax (qs) максимальна витрата — найбільша витрата, при якій лічильник тепла повинен працювати недовго (менше ніж 1 годину на день і менше ніж 200 годин на рік) без перевищення його максимально допустимої похибки.

QN (qp) номінальна витрата (тривала витрата) — найбільша витрата, при якій тепловий лічильник повинен працювати тривалий час без перевищення його максимально допустимої похибки.

Qmin (qi) мінімальна витрата — найменша витрата, понад яку лічильник тепла повинен працювати без перевищення його максимально допустимої похибки.

Динамічний діапазон — відношення QN/Qmin повинно бути 10, 25, 50, 100 або 250.

Діапазон допустимих температур

Максимально допустима температура — максимальна температура теплоносія, при якій лічильник тепла в умовах максимально допустимого робочого тиску та номінальної витрати на протязі незначних проміжків часу (всього менше, ніж 200 годин протягом усього терміну експлуатації) може працювати без значних несправностей після впливу цієї температури.

Tmax максимальна температура — найбільша температура теплоносія, при якій теплолічильник функціонує і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

Tmin мінімальна температура — найменша температура теплоносія, при якій лічильник тепла функціонує і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

dTmax максимальна різниця температур — найбільша різниця температур, при якій лічильник тепла повинен функціонувати при тепловому потоці, що не перевищує максимального значення, і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

dTmin мінімальна різниця температур — найменша різниця температур, понад яку лічильник тепла повинен функціонувати, і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.