Технічні характеристики теплолічильників

DN теплолічильника - номінальний діаметр отвору в з'єднувальних патрубках. Значення DN застосовується для уніфікації типорозмірів трубопровідної арматури. Фактичний діаметр отвору може незначно відрізнятися в більшу або меншу сторону від номінального.

Альтернативним позначенням номінального діаметра DN, поширеним в країнах пострадянського простору, є умовний діаметр Ду лічильника тепла. Ряд умовних проходів DN трубопровідної арматури регламентований ГОСТ 28338-89 'Проходи умовні (розміри номінальні)'.

У теплолічильників з різьбовим приєднанням до трубопроводу фактичний діаметр патрубків на один типорозмір більший, ніж DN, зазначений у паспорті теплолічильника. Це пов'язано з тим, що різьбові лічильники використовуються зі з'єднувальними гайками, нарізаними на більший типорозмір, ніж зворотна частина штуцера з нарізаною зовнішньою різьбою, яку приєднують до трубопроводу.

PN теплолічильника - номінальний тиск - найбільший тиск робочого середовища при температурі 20°C, при якому забезпечується тривала та безпечна експлуатація теплолічильника.

Альтернативним позначенням номінального тиску PN, поширеним в країнах пострадянського простору, є умовний тиск Ру лічильника. Ряд номінальних тисків PN трубопровідної арматури регламентований ГОСТ 26349-84 'Тиск номінальний (умовний)'.

Границі допустимих витрат

Qmax (qs) максимальна витрата - найбільша витрата, при якій теплолічильник може працювати недовго (менше ніж 1 година на добу та менше ніж 200 годин на рік) без перевищення його максимально допустимої похибки.

QN (qp) номінальна витрата (тривала витрата) - найбільша витрата, при якій теплолічильник може працювати тривалий час без перевищення його максимально допустимої похибки.

Qmin (qi) мінімальна витрата - найменша витрата, при якій теплолічильник може працювати з похибкою, що відповідає заявленому класу точності.

Динамічний діапазон - співвідношення QN/Qmin, згідно з європейськими нормами, має відповідати наступним значенням: 10, 25, 50, 100 або 250.

Границі допустимих температур

Максимально допустима температура - максимальна температура теплоносія, при якій теплолічильник за умови максимально допустимого робочого тиску та номінальної витрати може працювати без значних несправностей протягом незначних проміжків часу (разом менше ніж 200 годин протягом всього терміну експлуатації).

Tmax максимальна температура - найбільша температура теплоносія, при якій теплолічильник функціонує і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

Tmin мінімальна температура - найменша температура теплоносія, при якій теплолічильник функціонує і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

dTmax максимальна різниця температур - найбільша різниця температур, при якій теплолічильник може функціонувати при тепловому потоці, що не перевищує максимального значення, і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

dTmin мінімальна різниця температур - найменша різниця температур, при якій теплолічильник може функціонувати і його похибка перебуває в межах допустимої похибки.

Класи точності

Границі допустимої відносної похибки лічильника тепла (при розрахунку кількості тепла), згідно з ДСТУ 3339-96, в залежності від різниці температур, повинні бути не більше значень, наведених в таблиці.

Примітка: в дужках наведені значення похибки, що відповідають витратам в діапазоні від Qmin до Qt.

Різниця температур °C	Клас 2	Клас 2,5	Клас 4	Клас 5
dTmin < dT < 10 10 < dT < 20 20 < dT < dTmax	+/-4% +/-3% +/-2%	+/-5,5%(+/-7,5%) +/-3,5%(+/-5,5%) +/-2,5%(+/-4,5%)	+/-6%(+/-8%) +/-5%(+/-7%) +/-4%(+/-6%)	+/-8%(+/-10%) +/-7%(+/-9%) +/-5%(+/-7%)

Границі допустимої похибки для датчиків витрати (при розрахунку витрати) згідно з ДСТУ EN 1434-1:

Метрологічні характеристики теплолічильника (допустимі похибки датчиків витрати)

Клас 1 — E=+/-(1 + 0,01 QN/Q), але не більше +/-5%.
Примітка: У формулі наведено припущене значення допустимої похибки. Значення допустимої похибки для перетворювачів витрат першого класу будуть визначати тоді, коли вдосконалення методик випробування перетворювачів витрати дадуть змогу це зробити.

Клас 2 — E=+/-(2 + 0,02 QN/Q), але не більше +/-5%

Клас 3 — E=+/-(3 + 0,05 QN/Q), але не більше +/-5%

де Q - фактична витрата теплоносія.