Хімічне промивання пластинчастого теплообмінника

Накип на пластинах теплообмінника, що утворюється в процесі експлуатації, збільшує теплопровідність пластин і зменшує прохідний переріз каналів протікання робочого середовища. Ступінь забруднення теплообмінника оцінюється за збільшенням гідравлічного опору та зниженням термодинамічних характеристик.

Види забруднення пластинчастих теплообмінників:

• карбонатні солі кальцію та магнію, сульфатні солі, які виходять в осад – видаляються хімічним промиванням;
• пошкодження пластин корозією, викликаної агресивністю до матеріалу пластин робочим середовищем – складний вид забруднення для розчинення хімічними реагентами та гарантовано може бути видалений лише розбірною очисткою;
• шлам, який пройшов через сітчасті фільтри – методи видалення залежать від природи шламу.

Забруднені теплообмінники очищують гідрохімічним методом промивання або розбірною очисткою. Рекомендована періодичність промивання - раз на 2-4 роки, в залежності від якості робочих середовищ.

Гідрохімічна промивка

Гідрохімічну промивку виконують кислотними розчинами з нейтральним впливом на поверхню пластин та ущільнюючі еластомери. Хімічна промивка ефективна для не критично забруднених теплообмінників та дозволяє очистити до 85% поверхні пластин, що зазвичай достатньо для відновлення прийнятних режимів експлуатації апарату.

Схема установки гідрохімічної промивки теплообмінника

Промивку виконують через дренажні штуцери без розбирання пластинчастого теплообмінника та відключення приєднувальних трубопроводів. Промивочна установка складається з циркуляційного насоса та буферного баку для приготування та збирання кислотного розчину. Деякі модифікації додатково оснащені електричним нагрівальним елементом.

Кожний контур пластинчастого теплообмінника промивають послідовно підігрітим до 40-60°C розчином протягом 2-4 годин, залежно від ступеня забруднення апарату. Підігріти розчин можна прямо в теплообмінному апараті, запустивши нагріваючий теплоносій в контур суміжний промиваному.

Після гідрохімічної очистки полості теплообмінника потрібно промити чистою водою до повного вирівнювання рівня pH на виході з апарату.

Реагенти для хімічної промивки:

• Розчин соляної та сірчаної кислот - ефективно справляється з карбонатними відкладеннями (накипом), але через низький рівень pH=1 може негативно вплинути на матеріал пластин. Агресивність реагентів до металу пластин знижують, додавши в кислотний розчин пасиватори та інгібітори корозії металу.
• Розчин органічної лимонної кислоти - менш ефективно розчиняє карбонати, але більш лояльний до матеріалу пластин.
• Розчин сульфамінової кислоти - розчиняє накип та має значно меншу корозійну активність, ніж соляна та сірчана кислоти. Контактуючи з оксидами металів, сульфамінова кислота утворює солі (сульфамати). Для видалення сульфатів у розчин іноді додають сполуки фтору.

Не рекомендується проводити промивку:

• Домішками, що містять хлор;
• Розчином азотної кислоти з концентрацією більше 0,5% (може пошкодити ущільнювальні прокладки).

Заходи безпеки

Хімічна реакція відбувається з виділенням водню, який разом з киснем утворює вибухонебезпечну суміш - періодично випускайте кисень, який потрапив до теплообмінника і накопичується там під час промивки.

Для хімічної промивки теплообмінника допускається бригада не менше двох людей, які мають захисні засоби, що виключають потрапляння кислоти на очі та на поверхню шкіри.

Відпрацьований хімічний реагент перед скиданням у каналізацію необхідно нейтралізувати з використанням спеціальних добавок.

питання : коментар : відгук