Монтаж запірного клапана

• Запірний клапан може бути встановлений у будь-якому положенні відносно горизонту, за умови вільного доступу для обслуговування та ремонту.
• Напрямок потоку води в місці через клапан повинен відповідати стрілці на корпусі. Тривала експлуатація зі зворотним напрямком потоку може призвести до обриву затвора.
• Приєднані трубопроводи повинні бути співосні, а корпус клапана не повинен зазнавати навантаження кручення, розтягування згину чи стиснення від них.
• Не дозволяється встановлення опор безпосередньо під корпус клапана.
• Край різьби трубопроводу не повинен втискатися у кінець різьби клапана.
• Для ущільнення різьбового з'єднання можна застосувати: льон, тефлонову стрічку, герметик або клей.
• Протікання крізь різьбове з'єднання та шток клапана не дозволяються.
• Запірні клапани з чавуновим корпусом не дозволяється встановлювати на трубопроводи, які піддаються вібрації.
• Не дозволяється виконання зварювальних робіт поблизу запірного клапана.
• Після завершення монтажу слід провести гідравлічні випробування ділянки. Пробний тиск не повинен перевищувати пробного тиску, встановленого для кожного з випробуваних елементів. Під час гідравлічних випробувань, запірні клапани, крім дренажних та відсічних, повинні знаходитися у повністю відкритому стані.

Послідовність пакування різьбового з'єднання

1. Візьміть прядку льняного волокна з такою кількістю ниток, щоб у скрученому стані її діаметр був приблизно рівний глибині різьби. Довжина прядки має забезпечувати кількість підмоток у 1,5-2 рази більше кількості витків різьби.

2. Відступивши приблизно на 50-70 мм від початку прядки, слід трохи скрутити її, покласти в перший виток різьби і, утримуючи її рукою, щільно намотувати довгу гілку прядки за годинниковою стрілкою, кладучи її в кожен виток різьби.

3. Досягнувши кінця різьби, продовжувати намотку другим шаром, переміщаючи витки до початку різьби. Довжина другого шару намотки має бути приблизно рівна 2/3 довжини різьби.

4. Залишений кінець прядки (50-70 мм) намотати аналогічно за годинниковою стрілкою, кладучи від кінця різьби до її початку.

5. Нанести шар герметика на поверхню підмотки.

6. Закрутити руками з'єднувальні елементи. При правильній підмотці, монтований елемент повинен закрутитись на 1,5-2 оберти.

7. Гайковим ключем або динамометричним продовжити накручування елемента. У випадку, коли монтованому елементу необхідно надати певне положення, завершити навинчування в потрібному для цього положенні елемента.

При правильній паковці, під час накручування, зусилля не повинні перевищувати момент затягу, вказаного нижче:

питання : коментар : відгук